Музично-дидактичні ігри та їх значення у розвитку музичних здібностей дошкільників

Основне значення музично-дидактичних ігор – формувати у дітей музичніздібності в доступній ігровій формі, допомогти їм розібратись в співвідношенні звуків за висотою, розвивати в них почуття ритму, тембровий і динамічний слух, прагнення до самостійних дій із застосуванням знань, отриманих на музичних заняттях. Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають у них ініціативу, самостійність, здатність до сприйняття, розрізненню основних властивостей музичного звуку. Музично-дидактичні ігри допомагають дитині в цікавій для неї формі почути, відрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім діяти з ними. Такі ігри повинні бути прості і доступні, цікаві і привабливі. Тільки в такому випадку вони стають своєрідним збудником бажання дітей співати, слухати музику і танцювати. Музично-дидактичні ігри повинні бути цікаво, яскраво, естетично оформлені. Наприклад, карточки із зображенням музичних образів – яскравими, художніми,  точно відповідати змісту гри. Ігри, в виготовленні яких приймають участь самі малюки, стають самими улюбленими і бажаними. Наприклад, діти можуть вирізати ритмічні карточки і кружечки ноти, приклеїти з зворотної сторони фланель. Застосування музично-дидактичних ігор на заняттях дає змогу провести його найбільш змістовно. В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку співочих умінь і музично-ритмічних рухів, і навіть в області слухання музики. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на занятті (частіше в другій його половині) як окремий вид діяльності. Такі ігри мають навчальний характер. В доступній ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності. Дидактичні ігри на музичних заняттях починаємо проводити з першої молодшої групи. Ці ігри здебільшого пов’язані із застосуванням наочності. В групах старшого дошкільного віку основним матеріалом дидактичних ігор стають музичні іграшки і інструменти, настільно-друковані ігри, а також використовуються і технічні засоби навчання. Музично-дидактичні ігри, які використовуються с процесі співу, допомагають нам вчити дітей співати виразно, не примушено, вчать брати  дихання між музичними фразами, втримувати його до кінця фрази. Для закріплення знайомих пісень ми використовуємо гру “Чарівна дзига”, яку можна проводити в декількох варіантах, діти визначають пісню по вступу, заспіву, приспіву, які виконуються на фортепіано, 2-3 дітей (одна дитина) повинна впізнати пісню по музичній фразі, проспіваній усіма разом або індивідуально; впізнати пісню, програну на мателофоні або акордеоні. Цінність гри ще й в тому, що діти, визначаючи твір, закріплюють знання про музичні інструменти. Добре, коли роль ведучого в цій грі бере на себе не музичний керівник, а вихователь. В такому випадку гру можна буде проводити в вільний від занять час. У вільний від занять час діти самостійно організовують різні музично-дидактичні ігри, пов’язані із співом. В таких іграх у дітей розвивається почуття товариства, відповідальності. В якості прикладу можна представити музично-дидактичну гру “Музичний магазин”, яку діти часто організовують в групі. Немалу роль в розвитку у дітей слуху, ритму грають розспівки, які проводяться на музичних заняттях до розучування будь-якої пісні. Замість розспівок використовують ще й музичні загадки, які вчать дітей не тільки мислити, шукаючи відгадку текстову, але й продовжити відгадку музичну (музичну фразу). В грі “Де мої дітки?” розвивається уміння розрізняти звуки, різні за висотою, діти з задоволенням відповідають тоненьким голосочком мамі-качці, кішці, пташці. І вже при повторному виконанні гри діти впевнено знають, що мама-кішка співає низьким голосом, а кошеня – високим. В середній групі діти повинні самостійно виконати ритмічний малюнок поспівки на одному звуці якого-небудь музичного інструменту (металофоні, тріолі, губній гармошці). В музично-дидактичних іграх дітей цього віку можуть бути використані і ударні інструменти: різні брязкальця, трикутники, бубни. В старших групах проводиться більш різноманітна робота по розрізнянню звуків по висоті і тривалості. Поспівки допомагають дітям визначити напрям мелодії, вони вчаться знаходити в мелодії два коротких і один довгий звук “Звук тягнеться довше”, – каже дитина. Рух мелодії вверх, вниз можна проілюструвати на музичних сходинках (п’ять сходинок). Дитина показує всім, як звучить мелодія, рухаючи будь-яку іграшку по сходах вверх або вниз. Велику роль в роботі музичного керівника відіграє наочність, зокрема фланелеграф.

 Розучування музично-дидактичних ігор

 Гра — найдоступніший вид діяльності для дитини, що дає їй змогу самостійно вправлятися у засвоєні способів сенсорних дій. Відмінність музично-дидактичних ігор від інших полягає у тому, що дитина у цікавій, доступній для неї формі має почути, розрізнити, порівняти особливості музики і скерувати свої дії відповідно до цього.

Методика розучування музично-дидактичних ігор подібна до методики розучування звичайних ігор. Музичний керівник ознайомлює дітей з правилами проведення гри, з наочними матеріалами, якщо у цьому є потреба, з музичними матеріалами, визначає основні засоби музичної виразності, уточнює завдання і пропонує дітям пограти. Під час проведення гри стежить за правильністю виконання завдання та дотриманням правил гри.

Після закінчення гри обов’язково підбивають її підсумки, адже як і більшість дидактичних ігор, музично-дидактична має ігрові правила та несе у собі дух змагання. Ці правила пов’язані з виконанням певних сенсорних завдань. Діти, які правильно виконували завдання, отримують винагороду: стають ведучими у грі або мають можливість першими дізнатися про щось, скажімо кого зустрів Колобок, вибрати для себе музичний інструмент для гри в оркестрі тощо.

Як і під час будь-якого іншого процесу засвоєння нового матеріалу, проводячи музично-дидактичні ігри, педагог повинен керуватися принципом від простого до складного. Діти молодшого дошкільного віку не зможуть самостійно виконати складні завдання, такі, наприклад, як викласти ритм поспівки. Але і старшим дітям, які не мають певних навичок, буде складно впоратися з цим. Отже, добираючи музично-дидактичні ігри, ми поступово ускладнюємо завдання. Під час розучування гри діти виконують певне музично-сенсорне завдання, в якому надалі вправляються завдяки систематичному проведенню цієї або іншої гри з такою самою метою. Після того, як відповідна музично-сенсор­на навичка сформувалась, можна ускладнювати завдання.

Завдання музично-дидактичних ігор відповідно до віку дошкільників

Розглянемо завдання музично-дидактичних ігор для кожної вікової групи дошкільників.

Молодша група

Учити сприймати:

■   висоту звуків — розрізняти контрастні за висотою звуки малої, першої та другої октав;

■  ритм — розрізняти та відтворювати прості ритмічні рисунки, що склада-ються з половинних та четвертних довжин;

■   тембр — розрізняти за звучанням брязкальце, дзвіночок, бубон, піаніно;

■   динаміку — розрізняти контрастні за звучанням твори (голосно — тихо).

Середня група

Учити сприймати:

■   висоту звуків — розрізняти виразні можливості інтерва­лів — октави, септіми, сексти, квінти;

■   ритм — розрізняти акценти як засіб виразності у музиці на прикладі з четверними довжинами; розрізняти звучання простих ритмічних рисунків;

■ тембр — розрізняти виразність звучання контрастних інструментів (дзвіночок, дудочка, піаніно), а також маракасів, цитри, ксилофону, флейти;

■  динаміку — розрізняти виразні можливості двох динамічних відтінків (голосно — тихо).

Старша група

Учити сприймати:

■ висоту звуків — розрізняти виразні можливості інтервалів від кварти до прими, тризвуччя мажорного та мінорного ладу, послідовність з трьох — п’яти ступенів;

■   ритм — розрізняти більш складні ритмічні рисунки, що складаються з двох — трьох різних рисунків і можуть містити ритм із синкопами;

■   динаміку — розрізняти динамічні відтінки (голосно, помірно голосно, тихо, помірно тихо).

■   тембр — порівнювати за звучанням такі музичні інструменти, як скрипка, триола, акордеон, баян тощо.

Коли і як краще проводити музично-дидактичні ігри?

 Музично-дидактичні ігри можна проводити під час музичних занять, вечорів розваг, ранків, самостійної діяльності дітей. Діти розучують ці ігри під керівництвом музичного керівника. Надалі, якщо є потрібні технічні засоби і наочні посібники, деякі музично-дидактичні ігри можна проводити у групі з вихователем.

Основною умовою засвоєння матеріалу і розвитку музично-сенсорних здібностей дітей є систематичність проведення таких ігор. Це викликає у дітей стійкий інтерес до музики, до самих завдань.

Після того, як діти засвоїли декілька музично-дидактичних ігор, що поєднуються однією темою або мають спільні завдання, доречно провести вечір розваг. Такий захід не потребуватиме великого напруження ні з боку дітей, ні з боку музичного керівника, адже всі ігри вивчалися поступово і систематично. Наприклад, у першій молодшій групі діти ознайомлюються з дитячими музичними інструментами: барабаном, бубном, сопілкою. До цього вони вже знали брязкальця, бубонці, дзиґу. Вивчивши ці інструменти, можна провести вечір загадок «Відгадай, на чому граю».

Для розвитку сприймання ритму достатньо двох — трьох хвилин на початку заняття, щоб провести гру «Повтори за мною».

Зрештою, музично-дидактичні ігри доречно включати у кожне заняття. Перспективне планування цього виду діяльності допоможе музичному керівнику продумати системність розвитку сенсорних здібностей дітей під час складання календарного плану музичних занять, а також може стати у пригоді під час проведення розваг