Консультація “Шляхи оптимізації рухової діяльності дошкільнят в умовах ДНЗ в літній період “

   Завдання та зміст фізичного виховання в дошкільному закладі визначаються вимогами Базового компонента дошкільної освіти в Україні, освітньою программою для дітей від 2 до 7 років «Дитина». Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі здійснюється відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному закладі від 16.08.2010 № 1/9-563.

    Зміцнення здоров’я, удосконалення роботи всіх фізіологічних систем дитячого організму, набуття рухового досвіду забезпечується цілим комплексом за гартувальних процедур та різноманітними формами роботи з фізичного виховання.

   Ми повинні прагнути, щоб діти отримували задоволення від самої рухової діяльності, діставали насолоду від виконання фізичних вправ і досягнутих результатів у власному фізичному вдосконаленні.

   Загальновідомим є твердження науковців у галузі фізіології, що однією з особливостей розвитку дитини-дошкільника є її природна потреба в русі. Відомий російський лікар М. Амбодік іще в ХYІІІ ст. наголошував: «Недостатність у рухах тіла є основною причиною повільного народження дитячого тіла. Нерухоме перебування на одному місці будь-якій людині, а особливо малюкам, заподіює велику шкоду. Тіло без руху подібне до стоячої води, що пліснявіє, псується і гине».

    Розрізняють довільну рухову активність, що проявляється в процесі самостійної рухової діяльності дітей, та цілеспрямовану – в процесі проведення організованих форм роботи фізичного виховання, де рухова активність нормується за обсягом та інтенсивністю рухів, а також за тривалістю рухового компонента в режимі дня. Обсяг, зміст і моторна щільність довільної та цілеспрямованої рухової активності дітей під час перебування їх у дитсадку становлять руховий режим дошкільного навчального закладу.

    За результатами досліджень Е. Вільчковського, встановлено норми оптимального рухового режиму з урахуванням функціональних потреб дитячого організму та пори року: влітку – 18-20 тис. кроків на день, восени – 15- 16,5; взимку – 16,5 – 18 та навесні – 16 – 17,5.

    За твердженням О Сударєва, гігієнічною нормою є такі величини рухової активності, які повністю задовольняють біологічну потребу в русі, відповідають функціональним можливостям організму, сприяють зміцненню здоров’я дітей та їхньому гармонійному розвитку. За його визначенням, стан організму при нормі рухової активності характеризується такими показниками:

–          добра резистенція до негативних впливів з боку зовнішнього природного середовища;

–          низький рівень захворюваності;

–          високий рівень функціональних можливостей;

–          адекватність реакцій на фізичні навантаження;

–          висока фізична працездатність;

–          помірні енергетичні затрати при м’язовій діяльності;

–          рівномірність у розвитку основних рухових якостей.

    У період дошкільного дитинства вкрай актуально розвинути в дітей такі фізичні якості, як спритність, сила й витривалість. Здорову дитину легше виховувати, вона швидше оволодіває необхідними вміннями та навичками, краще пристосовується до змін навколишніх умов. І якщо враховувати анатомо-фізіологічні та психологічні особливості дитини, можна в потрібному напрямку впливати на розвиток дитячого організму.

    Недостатність рухової діяльності, навпаки, призводить до кволості, ослаблює організм і його стійкість до різних захворювань. Малорухливість (гіподинамія) негативно позначається на розумовому розвитку, знижує працездатність. це свідчить про тісний взаємозв’язок розумового та фізичного розвитку.

 Щоденневиконання фізичних вправ, участь у рухливих іграх, тривалі прогулянки є необхідною умовою створення оптимального рухового режиму, який відповідав би біологічній потребі організму дитини. Фізичні вправи з дошкільнятами треба проводити за певною системою.

    На початку дня після сну дитина має виконати ранкову гімнастику, що має оздоровлювальний вплив, особливо якщо вона проводиться на свіжому повітрі. Щоб уникнути одноманітності і постійно підтримувати у дітей інтерес до рухової діяльності, доцільно проводити ранкову гімнастику не лише в традиційній, а й в інших формах, як от:

–          рухливі ігри;

–          оздоровчі пробіжки;

–          вправи на тренажерах (бігова доріжка, дитячий еспандер, диск «Здоров’я» тощо);

–          комплекс музично-рухових вправ;

–          вправи на смузі перешкод.

    Неабияке значення для оптимізації рухового режиму дошкільників має і гімнастика після денного сну. У молодших дошкільників гімнастику після сну доцільно проводити за методикою відомого експерта з фізичного виховання М. Єфименка. Діти ж старшого дошкільного віку після розминки у ліжках повинні виконати самомасаж, вправи на доріжках «Здоров’я», можуть повправлятися на тренажерах під керівництвом вихователя.

      Гімнастика після сну обов’язково має містити:

–          коригуючі вправи, спрямовані на профілактику плоскостопості та порушень постави;

–          вправи гімнастики «хатха -йоги».

      У комплексі гімнастики після сну фізичні вправи обов’язково повинні поєднуватись із загартувальними процедурами.

   Однак найсуттєвіше значення для створення повноцінного рухового режиму має прогулянка. Щодня під час прогулянки вихователі повинні проводити фізкультурні комплекси з дітьми. У ті дні, коли у групах передбачене фізкультурне заняття, яке проводить вихователь з фізичного виховання, фізкультурні комплекси повинні мати менш інтенсивний характер.

     Фізкультурний комплекс обов’язково містить:

–          оздоровчий біг;

–          рухливі ігри та фізичні вправи;

– індивідуальну роботу з розвитку рухів.

     Оздоровчий біг діти повинні виконувати щодня. Крім прогулянки він доцільний під час :

–          ранкової гімнастики;

–          фізкультурних занять.

  Для оптимізації рухового режиму важливе місце мають фізкультурні заняття. Вони проводяться інструктором з фізичного виховання двічі на тиждень та вихователем один раз на тиждень у кожній віковій групі. Крім традиційних застосовують такі види занять з фізкультури:

–          ігрові;

–          заняття-тренування;

–          сюжетно-ігрові;

–          заняття на спортивних комплексах та тренажерах;

–          заняття-заліки (поквартальні ігрові діагностичні заняття);

–          заняття із серії «Піклуюся про своє здоров’я»;

–          заняття, що будуються на танцювальному матеріалі.

    Важливе значення у роботі з дітьми мають спортивні свята та розваги. Вони піднімають настрій, збадьорюють дітей, сприяють удосконаленню їхніх рухових навичок. Їх доцільно проводити систематично:

–          День здоров’я – раз на місяць;

–          Тиждень здоров’я – тричі на рік;

–          спортивні свята – тричі на рік;

–          ігри-змагання між вихованцями груп – двічі на рік.

    Щодня під час проведення різних видів фізкультурно-оздоровчої роботи  слід навчати дітей елементів ігор спортивного характеру, як от:

–          бадмінтон;

–          городки;

–          баскетбол;

–          волейбол;

–          футбол;

–          хокей.

    Безперечно, ефективність всієї  фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному закладі насамперед зумовлюється творчим підходом педагогічного колективу. Тут неприпустимі формалізм, механічне бездумне використання методики і чужого досвіду. Дуже важливо систематично аналізувати ефективність рухового режиму, його вплив на фізичний розвиток і стан здоров’я дітей, своєчасно вносити корективи, виправляти упущення. Така цілеспрямована робота всього колективу дошкільного закладу в співдружності з сім’єю – запорука успіху в справі виховання і розвитку дошкільнят.

Інструктор з фізкультури: Яйченя Раїса Мефодіївна.

Залишити відповідь